[7/10/2022 8:02 PM]
Dear subscribers and guests of the channel! In the environment of Russian President Vladimir Putin, almost everyone is unconditionally loyal to the president, but the environment itself is not at all homogeneous and views on certain issues sometimes lead to confrontation in the elites, and this in turn affects the decisions that the president makes. Recently, the polarization of Putin’s entourage has been on the question “what can be considered a victory and the ultimate goal of a special military operation?” So, today, most elite groups agree that the capture of the Donetsk and Lugansk regions of Ukraine within their administrative borders, calling them LDNR, can be considered a sufficient result of the so-called “SVO”, and then think about what to do with these “formations”. Among the adherents of this configuration of ending “NVO” are not only business and part of the political elite, but also most of the military and security elites. Both in the General Staff and in the Ministry of Defense, the majority agree that it would be good to show a “gesture of good will” and leave part of the occupied territories in the Kherson and Zaporozhye regions of Ukraine and redirect efforts to seize the Donetsk region (DPR). On the other hand, there is a rather powerful lobby represented by two key figures like Yuri Kovalchuk and Nikolai Patrushev, who see the end of the NWO in the conditional division of the world into spheres of influence, where Russia divides the world on equal terms with two or three major “players” and dictates the world order. It must be said that the president is aware of the positions of the entire spectrum of elites, but the close proximity of Kovalchuk and Patrushev to the “body” makes their position stronger when the president makes decisions. There is one more significant nuance, Patrushev dreams of putting his son Dmitry at the head of the state in the spring of next year, and by this time the “SVO” should be completed and the political process should begin, therefore, despite the harsh rhetoric and uncompromising position in dealing with Putin, Nikolai Patrushev is still but allows the freezing of hostilities at some intermediate stage, declaring this a victory. Now Patrushev and Kovalchuk are putting maximum pressure on the president, imagining the next step in a sharp increase in escalation, declaring martial law and mobilization, and throwing the bulk of the mobilized troops to solve the tasks of capturing Kharkiv, Luhansk, Donetsk, Zaporozhye, Kherson, Mykolaiv and Odessa regions of Ukraine, and also Moldova. According to Patrushev, this problem can be solved before winter. Putin hesitates and the decisions will probably be half-hearted, which in the end will not suit any of the elite groups, and in the event of a successful counter-offensive of the Ukrainian army in at least two directions, it will cause the elites to dissatisfy with the president’s decisions and this dissatisfaction will be consolidated. Putin will not be able to bring this war to victory because he himself does not yet understand what kind of “victory” he can achieve, and this is the main problem. In an attempt to “feel” the limit of possibilities, while not quarreling, disappointing, or turning the elites against himself, Putin is confidently leading the country to a fiasco.
Ukrainian
GENERALL SVR, [7/10/2022 8:02 PM]
Дорогі передплатники та гості каналу! В оточенні президента Росії Володимира Путіна практично всі безумовно лояльні до президента, але саме оточення зовсім не однорідне і погляди на деякі питання часом призводять до конфронтації в елітах, а це своєю чергою впливає на ті рішення, які приймає президент. Останнім часом поляризація путінського оточення відбувається з питання “що можна вважати перемогою та кінцевою метою спеціальної військової операції?” Так, на сьогодні більшість елітних груп сходяться на думці, що достатнім результатом так званої “СВО” можна вважати захоплення Донецької та Луганської областей України в їхніх адміністративних кордонах, обізвавши їх ЛДНР, а далі думати як бути з цими “освітами”. Серед прихильників такої конфігурації закінчення “СВО” не тільки бізнес та частина політичної еліти, а й більшість військових та силових еліт. І в Генштабі і в міністерстві оборони здебільшого сходяться в думках, що добре б виявити “жест доброї волі” та залишити частину захоплених територій у Херсонській та Запорізькій областях України та перенаправити зусилля на захоплення Донецької області (ДНР). З іншого боку, є досить потужне лобі, представлене двома ключовими фігурами як Юрій Ковальчук та Микола Патрушев, які бачать закінчення СВО в умовному розділі світу на сфери впливу, де Росія на рівних із двома-трьома великими “гравцями” ділить світ і диктує світовий порядок. Треба сказати, що президент обізнаний з позиціями всього спектру еліт, але безпосередня близькість Ковальчука і Патрушева до “тіла” робить їхню позицію сильнішою при ухваленні рішень президентом. Є ще один суттєвий нюанс, Патрушев мріє поставити свого сина Дмитра на чолі держави вже навесні наступного року і до цього часу “СВО” має бути закінчено і має розпочатися політичний процес, тому незважаючи на жорстку риторику та непримиренну позицію у спілкуванні з Путіним Микола Патрушев усі А допускає заморожування військових дій на якомусь проміжному етапі, оголосивши це перемогою. Зараз Патрушев і Ковальчук максимально тиснуть на президента, представляючи наступний крок у різкому підвищенні ескалації, оголосити військовий стан та мобілізацію, і кинути основну частину мобілізованих військ на вирішення завдань із захоплення Харківської, Луганської, Донецької, Запорізької, Херсонської, Миколаївської та Одеської областей України, а так само Молдови. На думку Патрушева, це завдання можна вирішити до зими. Путін вагається і рішення, ймовірно, будуть половинчастими, що в результаті не влаштує жодну з елітних груп, а у разі вдалого контрнаступу Української армії хоча б за двома напрямками, викличе невдоволення еліт рішеннями президента і це невдоволення буде вже консолідованим. Довести цю війну до перемоги Путін не зможе тому, що він поки і сам не розуміє якої саме “перемоги” він може здобути, і в цьому основна проблема. У спробах “намацати” межу можливостей, при цьому не посварити, не розчарувати та не налаштувати проти себе еліти Путін впевнено веде країну до фіаско.
Russian
России Владимира Путина практически все безусловно лояльны президенту, но само окружение совсем не однородно и взгляды на некоторые вопросы порой приводят к конфронтации в элитах, а это в свою очередь влияет на те решения которые принимает президент. В последнее время поляризация путинского окружения проходит по вопросу “что можно считать победой и конечной целью специальной военной операции?” Так, на сегодня, большинство элитных групп сходятся во мнении, что достаточным результатом так называемой “СВО” можно считать захват Донецкой и Луганской областей Украины в их административных границах, обозвав их ЛДНР, а дальше думать как быть с этими “образованиями”. В числе приверженцев такой конфигурации окончания “СВО” не только бизнес и часть политической элиты, но и большая часть военных и силовых элит. И в Генштабе и в министерстве обороны в большинстве сходятся во мнениях, что хорошо бы проявить “жест доброй воли” и оставить часть захваченных территорий в Херсонской и Запорожской областях Украины и перенаправить усилия на захват Донецкой области (ДНР). С другой стороны, есть довольно мощное лобби представленное двумя ключевыми фигурами как Юрий Ковальчук и Николай Патрушев, которые видят окончание СВО в условном разделе мира на сферы влияния, где Россия на равных с двумя-тремя крупными “игроками” делит мир и диктует мировой порядок. Надо сказать, что президент осведомлен о позициях всего спектра элит, но непосредственная близость Ковальчука и Патрушева к “телу” делает их позицию более сильной при принятии решений президентом. Есть ещё один существенный нюанс, Патрушев мечтает поставить своего сына Дмитрия во главе государства уже весной следующего года и к этому времени “СВО” должна быть закончена и должен начаться политический процесс, поэтому несмотря на жёсткую риторику и непримиримую позицию в общении с Путиным Николай Патрушев все же допускает замораживание военных действий на каком-то промежуточном этапе, объявив это победой. Сейчас Патрушев и Ковальчук максимально давят на президента представляя следующий шаг в резком повышении эскалации, объявить военное положение и мобилизацию, и бросить основную часть мобилизованных войск на решение задач по захвату Харьковской, Луганской, Донецкой, Запорожской, Херсонской, Николаевской и Одесской областей Украины, а так же Молдовы. По мнению Патрушева эту задачу можно решить до зимы. Путин колеблется и решения вероятно будут половинчатыми, что в итоге не устроит ни одну из элитных групп, а в случае удачного контрнаступления Украинской армии хотя-бы по двум направлениям, вызовет недовольство элит решениями президента и это недовольство будет уже консолидированным. Довести эту войну до победы Путин не сможет потому что он пока и сам не понимает какой именно “победы” он может добиться, и в этом основная проблема. В попытках “нащупать” предел возможностей, при этом не рассорить, не разочаровать и не настроить против себя элиты Путин уверенно ведет страну к фиаско.
TimInHonolulu 